Спокійне серце й тверда рука: як реставратори працюють із шедеврами у Ватикані

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Щоразу, починаючи роботу, італійська художниця Алессандра Дзареллі заспокоює серце та прибирає емоції. Вона — реставратор музеїв Ватикану. Вона має справу з неоціненними творами мистецтва таких майстрів, як Мікеланджело, Рафаель та Леонардо да Вінчі.

Зараз Алессандра реставрує картину Моретто да Брешія — італійського художника XVI століття.

[Алессандра Дзареллі, реставратор]:

«Почуття, коли бачиш роботи, наприклад, Мікеланджело, не описати словами. Але під час роботи я намагаюся триматися відсторонено. Мені треба зосередитися на завданні, інакше мене паралізують емоції».

Такого ж підходу до роботи дотримуються й інші реставратори ватиканських музеїв.

[Катерина Маніско, реставратор]:

«Хтось сказав мені, що не має значення, яка картина перед очима — Мікеланджело чи твоєї бабусі. Робота має бути точною, а самовіддача — повною».

Волю почуттям реставратори все ж дають, але лише коли відкладуть пензля.

[Алессандра Дзареллі, реставратор]:

«Я залишаю собі час наприкінці дня, коли закінчую працювати. Розмірковую і просто насолоджуюся почуттями від того, що перебуваю поруч із чудовими шедеврами».

У музеях Ватикану працює 36 реставраторів. Вони мусять бути істориками, мистецтвознавцями, хіміками та фізиками. Вони дбають про збереження тисяч квадратних метрів настінного живопису, 5300 картин та десятків статуй.