Австралійських летючих лисиць виходжують у спеціальному центрі

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Цю летючу лисицю звати Алан. Узагалі-то зараз він має прямувати до прибережних районів Австралії, де взимку тепліше, ніж у Канберрі.

Але в цього самця поранене крило. Тож мусив затриматися в столиці.

Тут про нього дбають люди.

[Деніс Кей, природозахисниця]:

«Щойно вони зрозуміють, що їх нагодуєш і не зашкодиш, вони почнуть впізнавати ваше обличчя й дозволяти робити з їхніми травмами що завгодно».

Сіроголова летюча лисиця — найбільший вид рукокрилих Австралії.

Наразі не зовсім зрозуміло, як поранив крило Алан, але більшість його побратимів травмуються об сітки, які натягують над фруктовими деревами.

[Клер Вінтер, природозахисниця]:

«Уряд Столичної території розглядає закон, аналогічний тому, який штат Вікторія запровадив 18 місяців тому. Він вимагатиме, щоб усі сітки для фруктів мали значно менший розмір вічок».

Є надія, що новий закон також передбачатиме виділення коштів на заміну сіток з урядової скарбниці.

Алан зараз не може літати. Тепер на нього чекає подорож до Сіднея, де він закінчить свою реабілітацію в спеціальному вольєрі.

Навряд чи він знайде своїх одноплемінників. Але це не має стати для нього проблемою.

[Клер Вінтер, природозахисниця]:

«Вони дуже товариські, соціальні ссавці, і вони завжди взаємодіятимуть один з одним. Ось чому їх часто називають туристами чи кочівниками».

Коли в Канберрі потепліє, Алан, можливо, повернеться додому. А зараз час вирушати в дорогу.

[Деніс Кей, природозахисниця]:

«Гарно тобі провести час у Сіднеї».