Таємниці парфумерів XVII століття розкриває новий сад у Версальському парку

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Пахощі болгарської троянди, жасмину й цитрусових. Поруч із палацом Великий Тріанон у Версальському парку відкрився «Сад парфумерів». Він повертає до епохи Людовіка XIV, коли весь Версаль пашів різноманітними ароматами.

«Король-сонце» любив апельсин, гіацинти, жасмин, туберози та інші екзотичні рослини. Виписував їх з усіх куточків світу. Спочатку квіти й дерева висаджували у Бретані чи Нормандії, а після акліматизації доставляли до Версаля.

[Джованні Делю, садівник]:

«Першим їх отримував, звісно ж, король. Він садив їх у своєму саду. Лише король вирішував, чи може квітка покинути його сад і поширитися по всій Франції. Він мав ексклюзивний доступ до екзотичних рослин».

Для використання парфумерії за часів Людовіка XIV була ще одна вагома причина. У ті часи лікарі переконували пацієнтів, що через воду у шкіру проникають хвороби. Тому придворні частіше користувалися парфумерією, ніж милися.

Однак сади з екзотичними рослинами були ще й демонстрацією політичної сили французького короля.

[Джованні Делю, садівник]:

«Оранжереї були символом влади. Тропічні рослини не пристосовані до місцевого клімату. Потрібно було багато грошей і сил, щоб привезти їх до країни, потім дбайливо вирощувати, а також оберігати від зимових холодів, що було найважче».

У саду знайшлося місце й для улюбленої квітки маркізи де Помпадур — коханої Людовіка XV.

[Фульвія Грандіціо, садівниця]:

«Відомо, що калікант був одним із її улюблених квітів, і саме вона переконала Людовіка XV купити цю квітку й вирощувати її в оранжереї».

Підготувати експозицію допоміг відомий дім парфумерії, який заснував Франсіс Куркджян.