Українські гончарі не припиняють працювати попри війну

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

У майстерні Сергія Дутки чимало глиняного посуду, який сушиться на стелажах і вже готовий до розпису. Чоловік родом із міста Косів, яке славиться мальованою керамікою. Він гончарює вже 15 років і знається на цьому мистецтві з малих літ.

Посуд, кахлі та обрядові предмети, виготовлені з місцевої сірої глини й розписані зеленими й жовтими кольорами, — відмітна риса косівської кераміки.

Розписувати допомагає дружини Мар’яна.

[Мар’яна Дутка, майстриня з розпису]:

«Тут переважно використовуємо традиційні орнаменти, як-от косівські баранчики. Писанкові мотиви».

Але після того, як у 2022 році в Україні почалася широкомасштабна війна, виготовляти гончарні вироби стало складніше.

[Сергій Дутка, гончар]:

«У часи вимкнень електроенергії, було важко, бо потрібно було переривати випал. Через це виходило багато браку. Довелося пристосовувати процес до вимкнень, але ми впоралися».

Сергій, окрім традиційних косівських виробів, створює і власні.

Після того як Росія анексувала Крим, у його кераміці з’явилася тема війни. Наприклад, у 2018 році він зробив тарілку із певним символічним орнаментом.

[Сергій Дутка, гончар]:

«Цю тарілку я назвав “Вторгнення”. Це наполовину косівська кераміка. Вона символізує вторгнення чогось техногенного, ворожого у світ традиційний, гармонійний — боротьбу таку».

Також майстер організовує благодійні виставки, щоб зібрати гроші для військовиків.

Варто зазначити, що 2019 року косівську кераміку було внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.