Афганські вчителі припливають до школи на камерах для автошин

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Охайно одягнений афганський учитель надуває камеру для автомобільної шини на півночі провінції Нангархар. Для нього та його одинадцятьох колег так починається кожен робочий день. Школа стоїть на другому березі. Мосту немає, переправи теж. Учителі перепливають річку на камерах, причому вже багато років.

[Дара Хан, учитель]:
«Це широка річка, яка бере початок у (сусідній) провінції Кунар. Навесні води значно більше. Ми перепливаємо її на автомобільних камерах, що спричиняє багато проблем. Це досить ризиковано».

У школі на вчителів чекає більш як тисяча учнів, зокрема дівчаток, які ходять до початкових класів. Навчальний заклад відкрився у 2004 році. Але вже за три роки міністерство освіти заявило, що будівля в аварійному стані й користуватися нею не можна. Тепер уроки здебільшого проходять на вулиці.

[Нур Рахман, учитель]:
«Наші діти навчаються просто неба. Іноді йде дощ, і вони збираються у двох чи трьох класах. Територія не огороджена. Учителі працюють на вулиці, бо немає кабінету, і машини, що проїжджають, відволікають учнів».

Проблема ще й у тому, що бракує підручників. Востаннє школа отримувала їх чотири роки тому.

Учителям платять мізерну зарплату — від шести до восьми тисяч афгані — це від 70 до 90 доларів на місяць. Але іншої можливості заробити ці освітяни не мають.

[Нур Рахман, учитель]:
«Моєї зарплати не вистачає, щоби прогодувати сім’ю. Маю борги, і вони щомісяця зростають».

В Афганістані з 1979 року не припинялися збройні конфлікти. Це зробило його однією з найбідніших і найменш розвинених країн світу.

Економічна ситуація погіршилася ще більше, коли в серпні 2021 року владу захопив «Талібан». Жодна країна світу не визнала владу талібів в Афганістані легітимною.