Рятуючись від домашнього насильства, в Австралії дбають і про своїх улюбленців

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Коли Керрі Герд зрозуміла, що вдома їй загрожує небезпека, вона вирішила втекти. Ставши жертвою домашнього насильства, австралійка хотіла перебратися до притулку, де живуть такі ж, як вона. Але там їй сказали, що улюблену кішку принести не можна.

[Кері Герд, жертва домашнього насильства]:
«Мені довелося б залишитися, бо я б не покинула Принцесу Генрієтту, якби вона не могла б потрапити в безпечне місце».

Допомогла програма «Домашні тварини в кризі», яку заснувало Королівське товариство із запобігання жорстокому поводженню з тваринами і яка працює в більшості штатів Австралії. Завдяки їй кішці знайшла сім’ю, згодну її прихистити.

За останні п’ять років організація допомогла понад 170 сім’ям. Щойно власники вставали на ноги, то забирали своїх улюбленців.

[Ліза Роу, соцпрацівник]:
«Вони кажуть, що відчувають значне полегшення, знаючи, що є така програма. Коли справа доходить до планування втечі, то матимуть на одну проблему менше».

Невелике дослідження показало: щонайменше половина жертв домашнього насильства каже, що їхні тварини теж постраждали. Як наслідок, коло третини власників відкладають утечу, бо побоюються за безпеку своїх тварин.

[Кері Герд, жертва домашнього насильства]:
«Про це важливо подумати, бо ти покидаєш не лише дім, ти також залишаєш тварину. Якщо не впевнена, що вона буде в безпеці, навряд чи тікатимеш».

Пауліна й Бретт у межах програми взяли на виховання двох собак.

[Пауліна Едвардс, учасниця програми допомоги]:
«Приємно усвідомлювати, що допомагаємо не лише домашній тварині, а й тому, хто зіткнувся з домашнім насильством чи проблемами в сім’ї».

Якщо опікунів немає, то тварини живуть у притулку організації. Але здебільшого намагаються прилаштувати в господарів.

[Ліза Роу, соцпрацівник]:
«Середовище розплідника не ідеальне для будь-якої тварини. Програма пропонує їм дім, тому нам просто треба залучити якнайбільше тимчасових опікунів».

Більшу частину витрат, зокрема харчування й ветеринарний догляд, покриває програма. Це ще один стимул простягнути руку допомоги.