[Франческа, скейтбордистка]:
«Я катаюся в польєрі, щоб віддати шану прабабусі, оскільки вона носить таку спідницю. Але в повсякденному житті я так не одягаюсь – тільки в особливих випадках, коли катаюся з подругами, у яких бабусі та мами також носять польєри».
Скейтбордистки навіть започаткували групу під назвою «Жінки на колесах». Одягаючи традиційний одяг, вони хочуть зберегти культурні звичаї предків.
[Гайді, скейтбордистка]:
«Для мене польєра має глибокий сенс, адже її носили мої бабусі та прабабусі, але вони не могли займатися спортом. А я маю таку можливість, тому я хочу показати: польєра не стане перешкодою в жодній справі».
Скейтбордистки називають себе «міськими аймарами»: живуть у ритмі сучасного мегаполісу, але водночас зберігають зв’язок зі спадщиною корінних народів. Катаючись на скейтбордах у польєрах, вони роблять цей зв’язок видимим для молодого покоління.
Колектив «Жінки на колесах» – це частина ширшого руху болівійських скейтбордисток з індійських народів.
Коротке посилання на цю сторінку:
