Весілля у Галичнику — спадщина ЮНЕСКО в Північній Македонії

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Щолипня сотні туристів збираються у віддаленому гірському селі Північної Македонії. Весілля в Галичнику — візитна картка Балкан. Цей звичай захищає ЮНЕСКО. Одруження проводять у Петрів день.

Весілля справжнє. Але хоча б один із молодят має бути родом із Галичника.

[гість]:
«Відчуття дуже цікаве, незвичайне. Уся увага до молодят. Напевно, це дуже приємно».

Нареченого за традицією голить боярин.

Наречена кидає перший погляд на судженого скрізь обручку. Це означає, що дівчина обирає його на все життя. «Бачу тебе крізь обручку й проникаю у твоє серце», — мовиться в місцевій приказці.

Молоді прибувають на церемонію верхи. Але спершу намір нареченої випробовує боярин. За два дні майбутня сім’я проходить 30 давніх обрядів, які супроводжує гра на традиційних інструментах.

[глядачка з Австралії]:
«Маю македонське коріння — батьки з Македонії. Я мріяла сюди приїхати. Маленькою я танцювала македонські танці в таких самих костюмах. Я так мріяла приїхати й нарешті я тут».

Час танців. Спершу жінки виконують танець нареченої. Потім чоловіки, одягнені у вовняні костюми та шапки, ніби на зло липневій спеці, виконують тешкото — так званий важкий танець. Він символізує труднощі, з якими стикаються молоді сім’ї.

У давнину чоловікам доводилося надовго виїжджати із села. Майстерні муляри, теслярі та художники — вони працювали на сезонних роботах за кордоном. Так Галичник став одним із найбільших та заможних сіл Північної Македонії.

[глядачка з Австралії]:
«Я хотіла би бути частиною цієї громади, мати змогу одягати костюми й танцювати з ними. Це неймовірна частина нашої історії, Північної Македонії. Я дуже рада, що вони й далі це роблять».

Завершує офіційну церемонію вінчання в церкві.