У вигнанні чи у в’язниці: кубинські активісти через рік після протестів

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

11 липня виповнився рік від дня найбільших за десятиліття протестів на Кубі. 2021-го соціалістичний острів потрясли народні виступи за соціальні та економічні реформи. Їх назвали найбільшими з часу, коли 1959 року до влади прийшов Фідель Кастро.

Утім, протести майже одразу придушили. Потім упродовж року активістів судили за різними статтями: від порушення громадського порядку до спроби держперевороту. Сотні з них запроторили до в’язниці. Ті ж, хто уник арешту, мусили тікати з країни.

[Мануель Кеста Моруа, продемократичний активіст]:
«Те, що сталося в липні, було початком громадянської революції, яка застала уряд і всіх зненацька. Зараз влада встановлює барикади. Напевно, хочуть запобігти новому 11-му липня».

З жовтня минулого року понад 140 тисяч кубинців виїхало до США. Це найбільша хвиля за десятиліття.

[Кароліна Барреро, член руху «Сан-Ісідро»]:
«Після тих протестів відстежування та придушення будь-якої активності посилилося. Громадянське суспільство ще більше заблокували. Вони прагнуть запобігати будь-яким формам протесту, бо знають, що найменша подія може спричинити нове 11-те липня».

Влада Куби стверджує, що протести організували США, щоб усунути чинний уряд. Вашингтон наполягає, що вони були спонтанними, і їх спровокувала ситуація всередині країни.