Чорношкірий сокольник: 51-річний житель Вашингтона змінює життя

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Родні Стоттс — один із небагатьох чорношкірих сокольників у США. За його плечима торгівля наркотиками й кримінальне минуле. 51-річний чоловік упевнений, що його життя змінила цілюща сила дикої природи.

[Родні Стоттс, сокольник]:
«Зруйнувати своє життя можна за секунду. Один дурний порив — і доля скалічена».

У 90-ті Родні жив в одному з найсуворіших районів Вашингтона. Батька вбили, мати приохотилася до наркотиків. Друзі один за одним гинули у вуличних сутичках. Надії на щасливе майбутнє юнак не мав.

Але все змінила ініціатива голлівудського режисера й захисника природи Роберта Ніксона. Він хотів очистити дуже забруднену річку Анакостію. Для цього найняв дев’ятьох місцевих юнаків. Серед них був і Родні.

[Роберт Ніксон, засновник ініціативи]:
«Мені казали: “Навіщо тобі туди? Навряд чи там хтось цікавиться захистом природи”. А я вирішив спробувати. Це був чудовий урок. Досі ці хлопці й дівчата вражають мене своїм талантом і самовідданістю. Усі ці 30 років. Так ми відновили акваторію Анакостії».

Хлопці, зокрема, допомагали повернути до міста білоголових орланів. Але з наркоторгівлею Родні зав’язати не вдалося — 2002-го він ненадовго потрапив до в’язниці. Вийшовши, вирішив присвятив себе екології. Почав навчати юних захисників природи в організації свого наставника Ніксона.

[Родні Стоттс, сокольник]:
«Я кажу людям: “Ідіть до струмка, сядьте й десять хвилин послухайте шум води. Вимкніть телефон”».

Однак коли Родні вирішив стати професійним сокольником, знову постав перед труднощами. Йому треба був спонсор, але його не сприймали серйозно.

[Родні Стоттс, сокольник]:
«Спочатку люди сміялися, бо ніхто ще не бачив чорношкірих сокольників. Якось я зателефонував одному хлопцеві. Той запитав: “Так ти чорний?” — я відповів: “Так”, — а він: “Чорношкірі не вчать птахів, ви їх їсте. Це не курка, а яструби й соколи”. Тож пошук спонсора забрав якийсь час».

Рік тому Родні, нарешті, здобув звання «майстер-сокольник». Тепер своїм прикладом надихає інших хлопців із бідних районів.

[Родні Стоттс, сокольник]:
«Чим більше я віддаляюся від старого життя, тим щасливішим стаю. Моя мама щаслива. Я більше не ношу зброї. Я не роблю те, що робив раніше. Тепер я не нервуюся, почувши сирену поліції чи швидкої допомоги. Знаю, що це не по мене».