Мамалукі — знаменитий венеціанський десерт, який вийшов випадково

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Венеція славиться не лише своїм карнавалом та знаменитими масками, а й смачними делікатесами. Наприклад, смаженими пончиками фритоле.

Та лише найдосвідченіші знають про мамалукі — смажене тістечко, яке виникло випадково.

Це перша пекарня, де почали робити мамалукі. Сімейне підприємство пропонує цю химерну випічку ось уже 30 років.

Сюди перед роботою люблять зайти гондольєри. Ароматний мамалукі, філіжанка кави — і можна вирушати на міські канали.

[Марко Цотті, гондольєр]:
«Назва нагадує мені про дитинство, а сама випічка — про традиції».

«Мамалуко» італійською — телепень. Зазвичай мати називає так свою дитину, коли та, пустуючи, учинить якусь шкоду.

Цим же словом назвав себе наприкінці 80-х кухар Серджіо Лотто, коли неправильно зважив продукти для єгипетського торта.

[Марко Ріццетто, власник пекарні]:
«Раніше кондитери нічого не викидали. Тому він спробував зробити нове тісто, змішавши його із заварним кремом і додавши апельсинову цедру. Родзинки вже були всередині, бо їх додають до єгипетського десерту».

Потім пекар зрозумів, що винайшов нову страву. Але замість того, щоб випекти, він її підсмажив в олії. У результаті десерт вийшов хрустким зовні та м’яким усередині.

[Андреа Анніккіаріко, кондитер]:
«Не знаю, чим сподобався десерт, але люди кажуть, що він смачнющий. Це так само як коли музикант вигадує пісню, то гарна вона чи ні, однаково вирішують критики та люди».

Мама шеф-кухаря теж допомагає. Каже, що мамалукі потребує багато праці.

[Леда Форменті, помічниця шеф-кухаря]:
«Дуже довго. Він має коштувати вчетверо дорожче».

На вигляд ця страва непримітна. Як котлети. Та шеф-кухарі радять довіритися не очам, а смаковим рецепторам.

[туристка з Нової Зеландії]:
«Смакота. Він ще теплий. Солодкий завдяки цукру й родзинкам. Трохи хрумкий зовні. Пальчики оближеш».