Гострі камені й безсонні ночі: як тренуються майбутні елітні військовики Тайваню

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

У Юйвей, волаючи від болю, повзе «Дорогою в небеса». Так називають довгу смугу з гострого каміння — останнє випробування на виснажливих 10-тижневих курсах.

Подолавши останній біль завдовжки 100 метрів, цей курсант увійшов до елітних спецвійськ Тайваню під назвою «Морська розвідка й патрулювання».

[У Юйвей, випускник курсів]:
«Перші три дні дуже виснажливі. Але потім стає легше, бо тіло звикає. Та однаково без сили волі й цілеспрямованості не впоратися».

На початку курсу був 31 боєць. До кінця дійшло 15. Завершує навчання так званий «пекельний тиждень».

[У Юйвей, випускник курсів]:
«Найскладніше — це керувати часом, бо на відпочинок взагалі нічого не залишається. Може, бути 15 хвилин, щоб сходити в туалет і попити води, і вже починається наступне завдання».

На сон часу майже не лишається. Багато хто не витримує фізичного й психічного навантаження, і непритомніє. Приводять їх до тями холодною водою зі шланга.

[Ся Бочжунь, учасник курсів]:
«На третій і четвертий день (“пекельного тижня”), коли прокинувся від свистків, я подумав, що не можу підвестися від втоми, але зараз усе почнеться заново. Однак постійно нагадував собі, що маю зустрітися зі сім’єю на “Дорозі в небеса”. Я давно не бачив рідних. Це мене мотивувало».

У разі війни з КНР ці бійці робитимуть нічні вилазки на човнах, досліджуючи позиції ворога й здійснюючи невеликі напади. Для цього треба витривалість та чудова фізична підготовка.

[Чжень Шоулінь, інструктор]:
«Ми такі суворі, бо потрібно тренувати їхню силу волі. Наш підрозділ спеціальний, тому під час війни нам треба мати сильнішу волю й розвиненіші фізичні здатності, ніж іншим підрозділам».

Багато часу курсанти проводять у морі чи басейні — вчаться надовго затримувати дихання, плавати в повному екіпіруванні та займати позиції на березі з моря. Іноді за добу вдається поспати лише п’ять хвилин.

[Чжень Шоулінь, інструктор]:
«Якщо вони витримають, то зможуть рухатися далі, якщо ні — їх відсторонять».

Усі курсанти — добровольці. Тобто їх ніхто не примушує проходити через всі ці страждання. Що ж їх мотивує?

[У Юйвей, випускник курсів]:
«Я не боюся смерті, бо люблю Тайвань. Я без вагань віддам за нього життя».