Дослідження: таємне життя лисиць у великих містах

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Ця лисиця навіть не здогадується про те, який внесок робить у вивчення свого виду. До неї прикріпили GPS-трекер, який розкриє таємне життя рудих хижачок.

Німецький біолог Софія Кіммінг проводить дослідження з 2016 року. Вона ловить лисиць у районі Берліна і прикріплює до них трекери. Встановила вже 17. Мета – дізнатися більше про цих хижачок та їхнє життя у великих містах.

[Софія Кіммінг, дослідниця]:
«Лисиці здивували мене тим, наскільки вони різні. У деяких дуже маленька територія. Дехто пробігає через місто багато кілометрів. Їхня різноманітність мене здивувала. А ще те, скільки насправді лисиць у Берліні. Їх тисячі. Але побачити бодай одну дуже складно. Мені подобається їхня скритність».

Дослідниця каже, що у великих містах хижачкам живеться цілком добре.

[Софія Кіммінг, дослідниця]:
«У тихих районах міста, де людей небагато, лисиці активні цілий день. Вони бігають по кілька годин, потім сплять кілька годин, а потім знову вирушають у дорогу. У цьому процесі вони шукають здобич та взаємодіють з іншими лисицями. Вони багато граються».

Кіммінг каже, що в місті видно багато лисячих слідів. Просто не кожен може збагнути, що це саме вони.

Лисицям тут досить добре з однієї простої причини: є вільний доступ до їжі.

[Софія Кіммінг, дослідниця]:
«Лисиці їдять усе. Здебільшого, мишей та щурів. Але якщо вони знаходять гамбургер чи кебаб, також можуть з’їсти. Не гидують рослинами та фруктами. Наприклад, влітку поїдають опалу вишню».

Ще дослідниця зазначає, що лисиці, які народилися в місті, його не покидають. Вона вважає, що вони вже сформували своєрідний окремий підвид міських лисиць. А ось лисиці з лісових хащ заходять на їхню територію вкрай рідко.

Утім, попри легке життя, лисиці в містах живуть менше за своїх лісових побратимів. У середньому – півтора року. Це вдвічі менше, ніж у рудих хижачок у дикому середовищі.

Але головна причина – це не розлад шлунка від гамбургерів, а машини.