Бункери та шрами війни: острів на передовій між Тайванем та КНР

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Чжен Інвень показує, звідки колись стріляв по китайських рибальських трейлерах, які підходили надто близько. Це острів архіпелагу Цзіньмень, який підпорядкований Тайваню. До узбережжя комуністичного Китаю лише коло трьох кілометрів.

[Чжен Інвень, тайванський ветеран]:
«Уночі можна було чути гуркіт моторів, що дужчав. Потім наші гармати, там у долині, повз які ми щойно проходили, починали стріляти сигнальними ракетами. І ми бачили: “Ого, до нас підійшло вже багато кораблів”».

У 1958 році під час Холодної війни цей острів між Тайванем та КНР був останнім місцем великих битв між сусідами.

Це було давно. Але тут тема війни не минає. Пекін уважає Тайвань і всі його території своєю бунтівною провінцією. Тут постійно живуть під страхом вторгнення.

Нещодавно ситуація знову почала загострюватися. Винищувачі КНР, починаючи з 1 жовтня, чотири дні масово вдиралися до тайванського повітряного простору. Багатьох це схвилювало, зокрема й західних союзників Тайбея.

[Чан Ваньхе, тайванський ветеран]:
«Гадаю, мир — це найголовніше. Якщо є мир, то всі у виграші. Але якщо починається війна, то всі програють».

Цзіньмень і острови Мацзу підпорядковуються уряду Тайваню відтоді, як у 1949 році сили Китайської Республіки зазнали поразки у війні з комуністичним Китаєм.

Однак постійні ракетні обстріли тут припинилися лише 1978 року, коли Вашингтон формально визнав Пекін офіційним представником Китаю. І хоча на той час ракети переважно містили пропагандистські матеріали, вони часто влучали в будинки місцевих жителів.

[Джесіка Чень, місцева жителька]:
«Якщо є якісь проблеми, то треба сісти та їх обговорити. Не варто провокувати війну».

Утім, воєнних дій тут поки не чекають. Для туристів, як і раніше, немає жодних обмежень. Армійців теж небагато. Навіть у разі вторгнення комуністичний Китай, найімовірніше, почне з військових цілей на Тайвані. Але, з іншого боку, на острів можуть просто припинити постачати питну воду, яка зараз надходить із материкового Китаю.