Менше дітей, але більше людей похилого віку: Південній Кореї загрожує демографічна криза

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Ця весела трійця — чи не єдині діти на віддаленому південнокорейському острові Нокдо. Усього їх четверо.

10-річнтц Чхан Хі має дві молодші сестри й одного дев’ятирічного друга. Він мріє, що друзів у нього колись побільшає.

[Лю Чхан Хі, місцевий житель]:
«У Сеулі дуже багато людей. Там шумно й погане повітря. А на Нокдо дороги порожні, тихо, повітря чисте. Я можу більше грати на вулиці, тому мені тут подобається. Добре б ще тут завести більше друзів, тоді грати буде цікавіше».

Нокдо став символом демографічної кризи, яка поступово охоплює всю Південну Корею. Населення країни у 2020 році визнали таким, що має найнижчий рівень народжуваності.

66-річний Кім Сі Юнг — один зі ста жителів, що залишилися в колись квітучому рибальському селі.

[Кім Сі Юнг, місцевий житель]:
«Якщо чисельність скорочуватиметься, то острів спорожніє. Мені сумно. Я хочу захистити Нокдо, але вельми сумно бачити, що тут дедалі менше людей».

[Лю Чхан Хі, місцевий житель]:
«Якщо він має щось смачне, то завжди кличе мене й ділиться».

[Кім Сі Юнг, місцевий житель]:
«Це правда. А ще я завжди граю із Чхан Хі у м’яч і бадмінтон. Але щоразу програю».

Кім згадує, що раніше в місцевій школі навчалося багато дітей. Але потім її довелося закрити.

[Кім Сі Юнг, місцевий житель]:
«Я так плакав, коли на острові закрили школу. Але приїхала родина Чхан, і тут знову з’явилася школа, коли пастор надіслав листа шкільному директорові. Нова школа відкрилася вперше за 11 років».

Пастор — це батько Чхан Хі та двох його сестер. Він непокоїться через навчання сина.

[Лю Чон Пил, пастор і батько трьох дітей]:
«Я не впевнений, що питання із середньою школою вдасться вирішити. Найкращий варіант — організувати середню школу для Чхан Хі тут. Я ще розглядаю можливість домашнього навчання».

[Лю Чхе Хі, місцева жителька]:
«Мені подобається на Нокдо, бо я можу гуляти на вулиці без маски».

Тим часом у Сеулі та його околицях сьогодні живе майже половина всього 51-мільйонного населення країни. А зростання цін на житло й пандемія ще більше знеохотили молодих південнокорейців заводити дітей.