Перукар навчилася майстерно стригти однією рукою

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

42-річна в’єтнамка Ле Тхі Кім Чам — перукар у третьому поколінні. Але чотири роки тому її кар’єра й навіть життя опинилися під загрозою. Жінка потрапила в аварію, і їй ампутували ліву руку. Після цього чоловік покинув її з двома малими дітьми.

З горя Чам хотіла накласти на себе руки, але зупинила думка про дочку й сина. Вона лежала на лікарняному ліжку й думала, як же тепер їй стригти.

[Ле Тхі Кім Чам, перукар]:
«Лівою рукою я зазвичай тримала гребінець, тому довелося придумати, як обходитися однією рукою. Тому я вирішила тримати волосся ось так — двома пальцями, щоб можна було потягнути їх угору й тієї ж миті зрізати пасмо».

Жінка повернулася до роботи, не чекаючи повного одужання. Спочатку виходило погано. Якщо раніше на чоловічу стрижку йшло хвилин десять, то з однією рукою Чам робила її годину. Деякі клієнти йшли незадоволеними й більше не поверталися. Але були й ті, хто не покинув перукаря в скрутний час.

[Чан Ван Бінь, клієнт]:
«Я стрижуся в Чам давно — ще з того часу, як вона мала обидві руки. Після нещасного випадку їй було важко на роботі. Але через деякий час — навіть не знаю, як вона навчилася, — але вона підстригла мене так, як мені подобається».

Згодом клієнтура відновилася, і роботи не бракує.

[Нгуєн Ван Чі, клієнт]:
«Спочатку я трохи хвилювався, бо перукарі навіть із двома руками можуть зіпсувати зачіску. Тому дещо непокоївся. Та потім я побачив, що моє волосся красиво укладене, стрижка мені сподобалася. Тож я приходжу знову й знову».

Жінка пристосувалася й до хатньої роботи. Вона самостійно готує їжу та виконує всі інші домашні справи.

[Ле Тхі Кім Чам, перукар]:
«Коли заспокоїшся й подивишся всередину себе, а потім подумаєш про близьких, обов’язково знайдеться причина, щоб докласти більше зусиль. Я просто з повагою поставилася до свого тіла. Якщо втратиш праву руку, залишається ліва, і навпаки. І, як і раніше, можна робити абсолютно все. Можливо, навіть краще, ніж, коли було дві руки».

Попри труднощі Чам збирається й далі працювати перукарем. Її надихають клієнти і, звісно ж, сім’я. А восьмирічний син обіцяє колись зробити мамі біонічну руку.