Пандемія підштовхнула казахстанців до сходжень на Тянь-Шань

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Льодовики на хребті Заілійський Алатау в горах Тянь-Шань приваблюють дедалі більше туристів. Сюди приїздять з Алмати та інших міст Казахстану.

[Михайло Камірасов, гід]:
«Через пандемію в рази зростає (кількість туристів). Особливо місцевих. Людям нікуди їздити, і вони почали ходити в гори. Тому зараз тут справжнє паломництво».

Гід Михайло Камірасов веде групу туристів до льодовика Богдановича. Той лежить на висоті 3500 метрів над рівнем моря.

[Михайло Камірасов, гід]:
«До цієї печери не було входу коло 20 років, а цьогоріч він несподівано відкрився. Поки безпечно, поки холодно, можна з краю спуститися, сфотографуватися. А взагалі, коли настає весна, сюди ліпше не лізти, бо льодовик рухається й він може кожної миті обвалитися».

Гіди кажуть, що наплив туристів льодовикам не загрожуватиме, поки люди не смітитимуть і найматимуть професійних провідників. Самі мандрівники теж у такому разі будуть у безпеці. Однак деякі хочуть заощадити і йдуть у гори без супроводу. Це непокоїть рятувальні служби.

На гірському хребті понад 400 льодовиків, причому різних типів. Проте ось як 70 років площа заледеніння зменшується, з’являються озера. Як наслідок, можуть ставатися зсуви. А це, своєю чергою, загрожує місту Алмати, яке в північному передгір’ї хребта.

Михайло водить людей у гори 30 років і теж помітив відступ льодовиків.

[Михайло Камірасов, гід]:
«Зараз ми стоїмо на цьому місці, і до язика основного льодовика кілометра півтора. Він відступив. Те, що ми бачимо — це залишки, що вийшли з-під морен. Основний льодовик весь нагорі. Раніше він був тут — 30 років тому».

Хребет Заілійський Алатау — одна з крайніх північних дуг Тянь-Шаню. Він пролягає територіями Казахстану, Киргизстану та Китаю.