Модний аксесуар року: якими були маски для обличчя

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Маски для обличчя у 2020 році стали обов’язковим аксесуаром у більшості країн. Тепер це не лише засіб захисту від коронавірусу, але й спосіб показати свій статус чи створити стильний образ.

Ідеальним способом продемонструвати свою заможність стала найдорожча у світі маска. Її ізраїльська ювелірна компанія зробила для клієнта зі США. Золоту основу інкрустовано діамантами, яких загалом 3600. Коштує виріб півтора мільйона доларів.

Відколи почалася пандемія, учені висловлювали різні думки щодо ефективності масок. Деякі казали, що, якщо довго носити маску з тканини, то це може призвести до зараження стафілококом. Інші ж упевнені, що маски ефективні.

[Тріша Грінгалг, професор Оксфордського університету]:
«Поставте руку перед лицем, подихайте й покашляйте на неї — і вона стане вологою. Це тому, що з рота вилітають крапельки. Але якщо трохи відійти, крапельки не долітають, бо випаровуються. Ідея в тому, що необхідний бар’єр, який би зупиняв ці крапельки. Й оскільки вони досить великі, тканина ефективно їх зупиняє».

Коли стало зрозуміло, що маски залишаються надовго, дизайнери в усьому світі поквапилися адаптувати аксесуар під усі випадки життя. Це весільний салон у Хорватії. Створені тут маски підкреслюють урочистість заходу.

А такий вигляд тепер мають весілля в індійському Кашмірі. Церемонії, на які раніше запрошували сотні гостей, уже не такі масштабні. Тут, наприклад, гостей лише 150. Усі в масках і періодично користуються антисептиком.

В Україні маски оздоблюють традиційною вишивкою. А в Італії ці аксесуари роблять із матеріалу, витканого на 200-літніх верстатах.

Ще один італійський дім моди вирішив відмовитися від виробництва суконь та вечірніх нарядів і присвятив себе виробництву масок для лікарів. Водночас експерти зазначають, що тканинні аналоги ліпші, ніж стандартні медичні.

[Тріша Грінгалг, професор Оксфордського університету]:
«Їх можна довше носити. Проблема з медичними масками в тому, що вони зроблені зі шматочків картону та паперу й трохи колються. Для тривалого носіння вони не підходять».

Водночас і перші, і другі маски мають спільну проблему — вони зовсім не підходять людям із порушенням слуху.

[Майкл Конлі, житель США]:
«Проблема в тому, що я чую звуки, але не можу їх розрізнити. Я зазвичай читаю по губах. Роблю це все життя. Та якщо я не бачу виразу обличчя й не можу читати по губах, то не розумію, що людина каже».

Спеціально для людей із вадами слуху почали робити маски з прозорими вставками.

У Нідерландах розробили «розумну» маску, яка стежить за фізичним станом людини. Так, вона вимірює температуру й частоту дихання. Вона також попереджає, коли маску слід замінити.

І наостанок про маски як про твори мистецтва. Гонконзький художник робить їх із найбільш незвичайних матеріалів. У хід ідуть обрізки тканини, гумові рукавички й навіть харчові контейнери.