Опозиційні гонконзькі депутати масово подали у відставку через дискваліфікацію їхніх колег

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

15 продемократичних депутатів парламенту Гонконгу оголосили, що йдуть у відставку на знак протесту. Кількома годинами раніше 70-місна Законодавча рада дискваліфікувала чотирьох опозиційних членів. Їх звинуватили в тому, що вони ставлять під загрозу національну безпеку.

[Ву Чхівай, продемократичний законодавець]:
«Рішення, яке сьогодні ухвалила центральна влада, просто свідчить, що розподіл влади в нас заберуть, і вся влада буде сконцентрованою в руках голови адміністрації. І, звісно, цей голова — маріонетка центральної влади в Пекіні. Саме тому ми кажемо, що настав кінець принципу “одна країна — дві системи”».

Дискваліфікація стала можливою після того, як парламент Китайської Народної Республіки ухвалив резолюцію, що дає змогу виключати депутатів зі складу Законодавчої ради Гонконгу без рішення суду.

Тепер це можна робити на основі нового закону про нацбезпеку, який влада КНР запровадила в регіоні влітку. Тож законодавців, яким висунуто звинувачення в підтримці незалежності Гонконгу, зв’язках з іноземними силами чи створенні загрози нацбезпеці, можна позбавляти повноважень.

[Кхуок Кхакхі, дискваліфікований законодавець]:
«Я більше не можу продовжувати свою місію як законодавець — обстоювати демократію і свободу в Раді. Однак можу пообіцяти, що й далі робитиму це разом із жителями Гонконгу. Я й далі обстоюватиму основні принципи свободи, демократії, справедливості та правосуддя. Ми не можемо здатися».

[Алвін Йон, дискваліфікований законодавець]:
«Попереду лежить вибоїста дорога. Буде дуже складно й непросто. Та я вірю в Гонконг і всіх гонконжців просто тому, що ми знаємо, що є численна молодь, чимало гонконжців різного віку, які готові жертвувати заради Гонконгу».

Під час передання Гонконгу від Великої Британії КНР в 1997 році було підписано договір, який на 50 років гарантував регіону демократичні свободи. Однак останніми роками тут постійно спалахують протести, бо, як кажуть люди, керівна в Китаї компартія і далі обмежує їхні права.