Рабська праця: багато китайських компаній належать тюрмам

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Минуло чотири роки відтоді, як Лю Цзиїнь приїхала з Китаю до США. Та вона все ще з острахом згадує той час, коли її примушували до рабської праці в китайській в’язниці.

[Лю Цзиїнь, колишня ув’язнена]:
«Кожна людина щодня мусила упакувати до 10 тисяч паличок для їжі. Цими паличками був набитий величезний мішок».

У тюрмі виготовляли не лише палички. Лю також в’язала светри й шарфи. Працювала 50‒60 годин на тиждень упродовж семи років, аж до 2009-го. Жінка каже, що кожен в’язень мав норму й що не можна було зробити товарів менше, ніж вимагали.

[Лю Цзиїнь, колишня ув’язнена]:
«Деякі в’язали светри дуже повільно. І, щоб закінчити роботу, їм доводилося не спати всю ніч. Їм не дозволяли йти спати».

За всю ту роботу, яку виконувала Лю, їй платили менш ніж долар на місяць. Вона знала, що ця продукція йшла на експорт. Але до якої саме країни, тюремна адміністрація не казала.

[Лю Цзиїнь, колишня ув’язнена]:
«Тюрма була дуже закритою. Багато речей тримали в секреті. Не дозволяли про це говорити. Заборонено було навіть перезиратися, що вже казати про розмови».

На відміну від інших ув’язнених, Лю опинилася в тюрмі не за злочин, а за її духовні переконання. Вона займається Фалуньгун. Це медитативна практика самовдосконалення, яка ґрунтується на принципах Чесність, Доброта, Терпіння.

У 90-х роках минулого століття Фалуньгун у Китаї був дуже популярним. Але 1999 року компартія Китаю почала переслідувати його прихильників. Ці репресії тривають і досі.

Навіть коли Лю почувалася хворою, у в’язниці її однаково змушували працювати.

[Лю Цзиїнь, колишня ув’язнена]:
«Мені було дуже важко. Я була виснаженою».

Таких історій, як у Лю, у Китаї — мільйони. Як показують численні свідчення, більшу частину в’язниць КНР використовують як трудові табори, завдяки чому влада має величезні прибутки. Там працюють сотні тисяч в’язнів сумління, серед яких прихильники Фалуньгун та уйгури, які є мусульманською етнічною меншиною Китаю.

В’язниці також створюють власні компанії, а начальники тюрем їх очолюють.

Наприклад, у південно-західній провінції Сичуань заступник голови управління, якому підпорядковуються всі в’язниці регіону, водночас обіймає посаду головного менеджера тюремної компанії. Це підприємство працює в багатьох галузях: від виробництва одягу до продажу нерухомості. Воно має 43 дочірні компанії. І кожна належить окремій в’язниці в Сичуані.

Згідно з правозахисним звітом 2019 року, дві третини голів тюремних компаній також є начальниками місцевих в’язниць.