Нобелівську премію з хімії присудили за відкриття «генетичних ножиць»

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Нобелівську премію з хімії цього року отримали жінки-вчені з Франції та США за відкриття так званих «генетичних ножиць». Ця технологія дає змогу змінювати геном організму, видаляючи, включаючи чи переміщаючи фрагменти ДНК.

[Йоран К. Ганссон, голова Шведської королівської академії наук]:
«Шведська королівська академія наук присуджує Нобелівську премію з хімії 2020 року Емманюель Шарпантьє і Дженніфер Дудні за розроблення методу редагування геному».

Шарпантьє і Дудна зробили відкриття у 2012 році. Відтоді технологію неодноразово вдосконалювали.

[Пернілла Віттунг-Стафсгеде, член Нобелівського комітету]:
«Можливість розрізати ДНК у потрібному місці зробила переворот у науці. Тепер ми можемо редагувати геноми за своїм бажанням, що раніше було складно й навіть неможливо. Зараз це звичайний інструмент у лабораторіях біохімії і молекулярної біології».

Учені, використовуючи технологію редагування геному, проводять дослідження в різних сферах, як-от медицина, рослинництво та скотарство.

[Петер Бжезинський, член Нобелівського комітету]:
«Лише наша уява може обмежити застосування цього методу. За його допомоги вже поліпшили властивості рослин і тривають дослідження в медицині. Гадаю, майбутнє дуже багатонадійне. Можливо, вдасться лікувати спадкові захворювання, що раніше було неможливим».

Про те, що за це відкриття можуть дати Нобелівську премію, говорили вже кілька років. Але для Емманюель Шарпантьє нагорода однаково стала несподіванкою.

[Емманюель Шарпантьє, лауреат Нобелівської премії]:
«Коли Йоран Ганссон мені ранком зателефонував, я неабияк розхвилювалася. Мені вже казали про це кілька разів, та коли це відбувається насправді, то однаково дивуєшся. Я була як уві сні. Але це реальність, тож мені потрібно до цього звикнути».

А Дженніфер Дудна вже використовує «генетичні ножиці» в боротьбі з коронавірусом. Вона розробляє тест для діагностики інфекції.

[Дженніфер Дудна, лауреат Нобелівської премії]:
«Ключове питання, чи підійде слина для тестування так само, як і слиз із носа. На це запитання ми сподіваємося відповісти за допомогою нашого дослідження. Зараз ми визначаємо, скільки вірусів міститься в слині, чи їх не менше, ніж виділеннях із носа».

Шарпантьє і Дудна стали шостою та сьомою жінками, які отримали Нобелівську премію з хімії.