Нічний охоронець із Токіо став зіркою дизайну завдяки своїм покажчикам

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

72-річний охоронець станції «Сіндзюку» в Токіо перетворив звичайні вуличні покажчики на власний дизайнерський стиль. Сьогодні шрифт Сюецу Сато використовують для афіш, музейних вивісок та проєктів великих компаній, зокрема Nintendo, Suntory та Nike.

Незвичайне захоплення виникло понад двадцять років тому під час реконструкції станції «Сіндзюку». Тоді пасажирам було складно орієнтуватися в переходах та виходах. Сато почав створювати зрозумілі покажчики з клейкої стрічки. Його робота сподобалась керівництву.

[Сюецу Сато, охоронець та автор шрифту Shuetsu]:
«Під час будівельних робіт на станції “Сіндзюку” (у 2004 році) шукали людину, яка б допомагала направляти людей під час розширення підземних переходів, і я зголосився допомогти. Тоді станція перетворилася на справжній лабіринт, тому я подумав, що пасажирам буде простіше зрозуміти, якщо я робитиму покажчики зі скотчу, а не даватиму словесні вказівки. Так я почав свою роботу».

Його стиль отримав назву Сюецу-тай – на ім’я автора. Торік дизайнер отримав платинову нагороду Японської асоціації дизайну вивісок. Одна з особливостей його робіт – округлі форми букв, які, за словами автора, мають менше дратувати пасажирів.

Недавно Сато брав участь у створенні логотипу для нового магазину Nike у районі Сіндзюку.

[Сюецу Сато, охоронець та автор шрифту Shuetsu]:
«Я робив напис “Сіндзюку” багато разів. Коли мене попросили створити його в стилі Сюецу, я відразу подумав: «Так! Це моє»».

Попри популярність Сато не призначає фіксовану ціну за свою роботу. Він просить лише оплатити дорогу та забезпечити його їжею під час роботи. За його словами, головне для нього – не нагороди й не слава.

[Сюецу Сато, охоронець та автор шрифту Shuetsu]:
«Головне, щоб комусь це подобалося, не має значення кому. І мені цього достатньо. Я просто щасливий, коли займаюся тим, що мені подобається, і якщо хоча б одна людина побачить це й посміхнеться, це все, що мені потрібно».

Навіть несподівано ставши знаменитим, Сато й далі працює нічним охоронцем на станції. І він, як і раніше, робить свої роботи тільки з клейкої стрічки.