Традиційна корейська боротьба зіткнулась із проблемою виживання

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Це традиційний корейський стиль боротьби, відомий як «ссірим». Цей вид спорту переживав розквіт у 80-х та на початку 90-х років минулого століття. Тоді існувало до восьми професійних команд, а імена найкращих борців знав кожен південнокореєць. Тепер же ссірим зіткнувся з проблемами через скорочення фінансування та втрату популярності.

Двадцятирічний Лі Ин Су почав тренуватися в дев’ять років. Сьогодні він бере участь у турнірі, присвяченому Місячному Новому року. Це головна подія для спорту, історія якого налічує понад 1500 років.

[Лі Ин Су, борець]:
«Якось я спробував уявити своє життя, якби я не займався ссіримом. Гадаю, я не зміг би жити без нього».

Поєдинок із ссіриму являє собою бій двох борців на восьмиметровому піщаному рингу. Спортсмени, тримаючи один одного за тканинний пояс, використовують силу, рівновагу та витривалість, щоб повалити супротивника на землю.

У 2018 році ЮНЕСКО внесла ссірим до свого списку нематеріальної культурної спадщини людства. Але міжнародне визнання не привело до комерційного успіху.

Ссірим залишається маловідомим видом спорту, на відміну від японського сумо.

[Лі Те Хен, колишній борець]:
«Люди не прийдуть дивитися спорт, якщо не знають борців чи навіть самого виду спорту».

Глядачі на турнірі підтверджують, що молоді корейці майже не знайомі із цим видом спорту.

[глядачка]:
«Моєму дідові подобалося дивитися ссірим, тому я часто дивилася його разом з ним у дитинстві. Мені він подобається і зараз, але я думаю, що він став би ще кращим, якби був відомішим».

Історично турніри із ссіриму організовували з нагоди сільськогосподарських заходів або свят, пов’язаних зі зміною сезонів.