В Антарктиді створили крижаний заповідник для зберігання зразків із льодовиків

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Ці маленькі дверцята в льодах Антарктиди ведуть до скарбниці наукових знань.

Крижане сховище містить життєво важливу інформацію про льодовики світу.

Його створив Фонд «Крижана пам’ять» – організація, яка займається збиранням, збереженням та керуванням крижаними кернами. Науковці ведуть перегони з часом, вирізаючи довгі трубки з льодовиків, перш ніж ті стануть жертвами зміни клімату.

[Карло Барбанте, віцепрезидент Фонду «Крижана пам’ять»]:
«Через 30 або 50 років більша частина льодовиків Альпійських регіонів, Тибетського плато та Південної Америки зникне. Тому ми плануємо зібрати лід та зберегти його в Антарктиді для майбутніх поколінь науковців».

Збирання крижаних кернів та створення сховища – складна, але життєво важлива операція.

[Карло Барбанте, віцепрезидент Фонду «Крижана пам’ять»]:
«Крига в льодовику – це машина часу, надзвичайно важлива для збереження інформації про те, що відбувалося в минулому, і для того, щоб правильно оцінити те, що відбувається сьогодні».

Перші крижані керни, зібрані в період з 2016 по 23 рік, доставили сюди кілька місяців тому.

Вони перетнули океан і досягли узбережжя Антарктиди на борту італійського дослідницького судна «Лаура Бассі».

Зразки зберігаються в крижаній печері. Це природна морозильна камера, яка не потребує зовнішніх джерел живлення для підтримання низьких температур.

[Карло Барбанте, віцепрезидент Фонду «Крижана пам’ять»]:
«Висота над рівнем моря – 3200 метрів, 12 000 кілометрів від узбережжя, середня температура мінус 52 градуси. Ідеальне місце для зберігання таких зразків».

У лабораторіях керни аналізують складними приладами. Вони отримують дані, щоб зрозуміти, які речовини присутні в льоду.

Автори заповідника сподіваються, що майбутні покоління дослідників вивчатимуть минулі кліматичні умови за допомогою технологій, яких ще не існує сьогодні.

Саме тому вони намагаються не втратити унікальну природну інформацію та забезпечити науковий доступ до неї в майбутньому.