Огляд політичних подій 2025 року

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

2025 став періодом значних зрушень у глобальній політиці, відзначеним ескалацією торговельних напруженостей, регіональними конфліктами, дипломатичними проривами й викликами в галузі клімату та безпеки.

США запровадили 10-відсоткові універсальні мита на імпорт, зібравши до грудня 200 мільярдів доларів та скоригувавши угоди з 15 країнами.

Президент Дональд Трамп також вивів країну з Паризької угоди щодо клімату, що викликало протести в ЄС.

Глобальна політична фрагментація посилилась через перемогу правих партій на виборах у 12 країнах, зокрема в Німеччині, Норвегії, Польщі, Італії та Австралії. Нові уряди запровадили підвищені податки та посилили правила для мігрантів.

США переглянули торговельну угоду з Канадою та Мексикою: Канада знизила мита на автомобілі на 5%, а Мексика значно посилила контроль за міграцією, депортувавши 1,2 мільйона людей.

Крім того, мексиканські картелі «Сіналоа» та «Халіско» були офіційно визнані терористичними організаціями, що дало змогу провести спільні операції: заарештували 45 лідерів картелів та скоротили потік фентанілу на 30%.

На саміті «Великої сімки» в Канаді обговорили кліматичні зміни та лісові пожежі, але не досягли консенсусу щодо скорочення викидів. Замість єдиного комюніке випустили окремі заяви лідерів.

Також сталась політична криза у Венесуелі: опозиція під керівництвом Марії Коріни Мачадо організувала протести в Каракасі після спірних виборів. Це спричинило масові арешти. Сама Мачадо пізніше втекла з країни.

А США посилили тиск: запровадили нові санкції проти родичів Мадуро та його оточення, захопили кілька нафтових танкерів та оголосили блокаду санкційних суден. Американські військовики також завдали низки ударів по імовірних суднах наркотерористів у Карибському морі та звинуватили Мадуро в тому, що той очолює наркокартель.

Бразилія та Аргентина підписали торгові угоди: експорт сої зріс на 15%, інфраструктурні інвестиції – на 10 мільярдів доларів.

Болгарія та Румунія приєднались до Шенгену, скасувавши наземні перевірки. А на виборах у Німеччині канцлером став Фрідріх Мерц із Християнсько-демократичного союзу. Його уряд запровадив міграційні квоти.

ЄС відповів на тарифи США зниженням бар’єрів, скоротивши торговельний дефіцит на 15%.

НАТО збільшила витрати: країни-члени виділили до 2,5% ВВП на оборону та провели навчання в Польщі.

Також було укладено перемир’я в Газі між Ізраїлем та ХАМАСом. Угруповання звільнило всіх заручників. А Саудівська Аравія розширила Авраамові угоди, уклавши оборонні контракти на 50 мільярдів доларів з Ізраїлем.

В Азії спалахнув прикордонний конфлікт між Таїландом та Камбоджею. По обидва боки кордону свій дім залишили сотні тисяч людей. Однак пізніше за посередництва США сторони досягли перемир’я.

У Південній Кореї тривала політична криза навколо колишнього президента Юн Сок Йоля, яка почалась з його спроби запровадити воєнний стан у грудні 2024 року. Конституційний суд підтвердив імпічмент та усунув його з посади, пізніше його заарештували. Розслідування триває. Йому загрожує довічне ув’язнення або вища міра.

Після теракту в індійській частині Кашміру, де загинули 26 туристів, між Індією та Пакистаном спалахнув чотириденний конфлікт із взаємними ракетними та артилерійськими ударами. Пізніше сторони досягли перемир’я, що запобігло повномасштабній війні.

І вже майже 1400 днів триває російсько-українська війна. У США проходять переговори про мир в Україні.