Столітня капелюшна майстерня й досі процвітає в столиці Чилі

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Цей знаменитий магазин капелюхів у чилійській столиці відкрився ще 1915 року. Нині він перетворився на визначну пам’ятку завдяки тому, що зберіг неокласичні меблі, люстри та інструменти для виготовлення головних уборів.

Недавно його відкрили після тривалої реставрації. Але навіть після оновлення майстерня й далі зберігає майстерність капелюшної справи.

Це найстаріший магазин капелюхів у Південній Америці, де збереглося повністю ручне виробництво.

[Луїс Арая, капелюшник]:

«Частина мого ремесла — це навчання. Що більше людина розвивається, то більше досвіду набуває, навчаючись чогось нового. Мені здається, що це справді чудово».

Туристи, знаменитості й навіть президенти приходять у цю будівлю XIX століття, щоб подивитися на стиль давно минулої епохи та на якість виробів.

[Роберто Ласен, власник майстерні]:

«Я дуже радий, що можу зберегти цю історію, уславити це чудове ремесло, якому вже багато років. У наші дні це рідкість, якщо бізнес існує понад 100 років».

Туристи приходять сюди, щоб сфотографуватися перед великим дзеркалом із золотою ліпниною. Цей магазин уже давно перетворився на музей.

Серед клієнтів — колишній президент Чилі Сальвадор Альєнде, а також нинішній голова держави Габріель Борич.

[Педро Діас, продавець]:

«Ми пропонуємо два варіанти: є капелюхи з фетру і є з вовни. Вони відрізняються як матеріалом, так і ціною. На півдні, наприклад, люди часто носять такий фетровий капелюх. Чому? Бо під дощем із ним нічого не станеться. Вода просто скочуватиметься».

Енцо Рестович уперше відвідав магазин зі своїм дідусем — шанувальником капелюхів.

Згодом він теж їх полюбив, і рік тому вирішив влаштуватися працювати в магазині. Сьогодні на цьому вінтажному ярмарку в місті він радий, що традиційні аксесуари мають попит.

[Енцо Рестович, шанувальник капелюхів]:

«Я бачив, як багато молодих людей купує капелюхи, такі як той, що на мені, чи федору. Вони також запитують, чи є в нас циліндри, а це щось справді старомодне. Я радий, що молоде покоління має інтерес до цього прекрасного ремесла. Сподіваюся, воно ніколи не зникне».