Який вигляд мають гідравлічні споруди, приховані за фонтаном «Треві» у Римі

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Фонтан «Треві» — один з найзнаменитіших об’єктів Рима. Велична архітектурна пам’ятка незмінно приваблює погляди перехожих. Однак на два великі вікна, що за статуєю Океана, люди рідко коли звертають увагу. Але за ними теж криється історія.

Ці вікна виходять зі спеціального приміщення зі старовинними склепіннями та сучасною гідравлічною інфраструктурою.

Сам фонтан з’явився тут у середині XV століття. Його живили води відновленого давньоримського акведука Аква-Вірго. Архітектурно його оформили у XVIII столітті. На це пішло 30 років.

Тоді звідси вода надходила не тільки у фонтан, а й у будинки заможних римлян. Вода текла свинцевими трубами. Діаметр кожної залежав від знатності сім’ї, до будинку якої вона пролягала. За несплату воду відключали, причому найпримітивнішим способом — за допомогою дерев’яних заглушок. На стіні збереглася табличка з прізвищами клієнтів.

Сучасна інфраструктура обслуговує лише фонтан.

[Давіде д’Алонцо, працівник водопостачального підприємства]:

«У фонтан “Треві” надходила вода з Аква-Вірго. У 50-х роках минулого століття почали замислюватися про те, як важливо економити воду. Тоді й установили перші рециркуляційні помпи».

Дві електричні помпи перекачують 126 літрів води за секунду. Вода надходить у фонтан, далі повертається назад у систему й проходить через фільтри, а потім знову тече у фонтан. Воду треба очищувати, щоб не руйнувався мармур.

[Марко Тезан, працівник водопостачального підприємства]:

«Маємо складну систему очищення, яка видаляє вапно та пом’якшує воду. Також працює система зворотного осмосу, що очищає воду від мінеральних солей. Усе це потрібно, щоб зробити воду максимально нейтральною. Робота повністю автоматизована».

Туристи навряд чи замислюються про ці процеси. Сюди приходять помилуватися історичними скульптурами та кинути монетку у фонтан.

[туристка з Італії]:

«Одну монетку кидають правою рукою через ліве плече, щоб повернутися до Рима, дві монетки — щоб зустріти кохання, і три — щоби було весілля».

Щодня у фонтан кидають приблизно 3000 євро. За рік працівники водопостачального підприємства дістають майже півтора мільйона євро. Гроші жертвують благодійній організації, яка допомагає нужденним мешканцям Рима. Водночас люди не мають права діставати монети. Потрапивши до фонтана, вони стають власністю міста.