Дзеленчання дзвіночків: у Болгарії проходить фестиваль «Сурва»

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Вулиці болгарського міста Перник барвисті й гамірні.

Артисти в масках стають у ряд, готові взяти участь в одній із наймальовничіших і найзнаменитіших традицій Болгарії.

Щороку до міста, що за 20 кілометрів від столиці Софії, з’їжджаються люди з інших міст і сіл, щоб узяти участь у найдавнішому карнавалі Болгарії.

Цей захід уважають одним з найбільших серед таких на Балканах.

Артистів називають рядженими. Вони виконують свої містичні танці, щоб відігнати злих духів, відсвяткувати кінець зими та зустріти весну з надією на добрий урожай, здоров’я та щастя.

Одягнені в костюми з овечої або козячої шкури хутром назовні й з масивними мідними дзвіночками, ряджені створюють незабутнє видовище.

Їхні саморобні маски, що часто зображують тварин або міфічних звірів, можуть сягати трьох метрів заввишки.

[Марія Васильєва, лідерка молодіжної групи ряджених]:

«Наша головна місія — святкування Масниці. У цей час відбувається вигнання зла, ми прощаємося із зимою та вітаємо весну. Наших ряджених відрізняє те, що вони не тільки страхітливі, а й красиві».

У триденному фестивалі бере участь понад 12 тисяч танцюристів. Їхні рухи мають відганяти негатив і притягувати позитивну енергію на наступний рік.

Групи з усієї країни демонструють свої унікальні інтерпретації, стилі танцю та костюми.

Деякі вбрання зроблено із соломи та прикрашено масками й дзвіночками ручної роботи.

Разом з місцевими танцюристами з усієї Болгарії, фестиваль залучає колективи з таких країн, як Греція, Італія, Північна Македонія, Португалія, Румунія, Сербія, Словенія та Іспанія.

Федерація європейських карнавальних міст оголосила Перник Всесвітньою столицею маскарадних ігор і традицій.

Міжнародний фестиваль «Сурва» — частина зимових свят Болгарії, які сягають корінням у язичницькі часи. Ці традиції передаються від покоління до покоління. Традиційно в них брали участь молоді парубки. Але сьогодні серед учасників також є жінки та діти.

2015 року ЮНЕСКО визнало фестиваль «Сурва» частиною нематеріальної культурної спадщини людства.