Марокканський каптан претендує на статус культурного об’єкта ЮНЕСКО

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Марокканський каптан претендує на статус культурного об’єкта ЮНЕСКО. У місті Сале є сімейна майстерня, у якій шиють цей традиційний одяг.

Марокканський каптан відрізняється від схожого одягу з інших країн. Його шиють із дорогих тканин, прикрашають пишною вишивкою, стразами та бісером.

[Сахар ель Маазузі, модельєр]:

«Марокканський каптан — традиційне офіційне вбрання в Марокко. Є багато моделей. Каптани носять чоловіки, жінки та діти. Є джелаба, каміс, гандура, а також каптан, що складається з однієї частини, і такчит, що складається з двох частин. А каптан нареченої — з трьох або чотирьох частин».

Уважають, що в Марокко каптани почали носити за Альмохадів, які правили в XII і XIII століттях.

[Мохамед Ес-Семмар, історик]:

«За Маринідів, Саадитів та Алавітів марокканський каптан оновлювали та вдосконалювали. У ХІХ столітті почали використовувати нові тканини, такі як шовк».

Наприкінці ХІХ століття чоловіки в Марокко каптани вже майже не носили, але жінки носять і досі.

[Сахар ель Маазузі, модельєр]:

«Марокканські жінки завжди носять каптан, навіть удома, коли приймають гостей чи в родинному колі. Тому попит на каптани високий цілий рік».

У цій майстерні виготовляють каптани вручну.

[Сахар ель Маазузі, модельєр]:

«Спочатку вибираємо тканину та модель відповідно до сезону. Потім починаємо шити. Тут також враховуємо побажання замовника».

Клієнт сам обирає навіть нитки. Він також каже, якою має бути вишивка та інші прикраси. Виготовлення одного каптана триває 10–15 днів. Іноді більше.

[покупниця]:

«Марокканський каптан — спадщина предків. Ми не можемо від нього відмовитися, попри появу нового вбрання».

Дизайн каптанів з роками змінювався. Щоб відповідати моді, змінюється і тепер. Але головні традиції виготовлення зберігаються.

Заяву Марокко розглянуть на 47 сесії Комітету світової спадщини ЮНЕСКО в Болгарії цього року. Якщо марокканський каптан додадуть до списку, це допоможе зберегти традицію, а також розповісти про неї світу.