Огляд політичних подій 2024 року

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Якими були головні політичні події 2024 року?

Україна перетнула рубіж — 1000 днів війни. Головним воєнним результатом року стало перенесення бойових дій на територію противника. За словами експертів, Курська операція частково змінила характер бойових дій. У червні Україна провела Глобальний саміт миру й почала готуватися до переговорного процесу.

У січні США та їхні союзники почали бити по об’єктах хуситів у Ємені. Це стало відповіддю на напади бойовиків, яких підтримує Іран, на судна в Червоному морі.

А на виборах президента Тайваню переміг кандидат від антипекінської Демократичної прогресивної партії. Вільям Лай пообіцяв зберігати статус-кво острова. Після цього КНР почала військові навчання.

Туреччина нарешті проголосувала за вступ Швеції до НАТО. Як наслідок, альянс поповнили два нових члени — Швеція і Фінляндія.

У березні протести фермерів у Польщі та інших країнах ЄС паралізували рух багатьма дорогами. Демонстранти вимагали зупинити дешевий імпорт і скасувати екологічні норми ЄС, які, з їхніх слів, позбавляють їх засобів до існування.

У квітні Європарламент ухвалив оновлені міграційні правила ЄС.

Того ж місяця в Грузії спалахнули протести через закон про іноагентів. Опозицію непокоїло, що він міг завадити країні вступити до Євросоюзу.

У Великій Британії та Німеччині були шпигунські скандали. Там арештували кількох імовірних шпигунів КНР.

Ізраїль розпочав наступ на південь Сектора Гази. А в Мексиці обрали першу жінку-президента Клаудію Шейнбаум.

У липні вкрай праві партії досягли значних успіхів на виборах до Європарламенту. А президент Франції Емманюель Макрон мусив зупинити виборчу реформу в Новій Каледонії через масштабні протести.

У самій Франції протести спалахнули після позачергових виборів, у яких до парламенту увійшли ультраправі партії.

На зустрічі з виборцями в Пенсильванії Дональду Трампу влучили у вухо під час замаху на його життя. А Джо Байден відмовився від участі у виборах, поступившись віцепрезиденту Камалі Гарріс.

У Венесуелі, попри надії опозиції, Ніколас Мадуро залишився на третій президентський термін. Це спричинило протести. Але їх придушили.

Наприкінці липня в Ірані було вбито політичного лідера ХАМАСу Ісмаїла Ханію. Ізраїль підтвердив причетність до цього аж у грудні.

У серпні ООН підтвердила, що члени її Агентства з надання допомоги та послуг у справах палестинських біженців можуть бути причетні до нападу на Ізраїль, який стався 7 жовтня.

Ізраїль почав масштабний обстріл «Хезболли», а потім — наземну операцію в Лівані.

Новим генсеком НАТО став нідерландець Марк Рютте. А КНДР оголосила Південну Корею ворожою країною, а ще випробувала балістичну ракету великої дальності.

У жовтні армія Ізраїлю заявила, що знищила лідера ХАМАСу Ях’ю Сінвара та голову виконавчої ради «Хезболли» Хашима Сафі ад-Діна.

У листопаді на виборах у США переміг Трамп, випередивши Гарріс за всіма показниками.

А в Німеччині розпалася керівна коаліція.

Наприкінці листопада Ізраїль та «Хезболла» домовилися про припинення вогню. А в Грузії спалахнули протести через намір уряду на чотири роки відкласти переговори про вступ до ЄС.

У грудні повстанці в Сирії скинули Башара аль-Асада, і той із сім’єю втік до Росії.