Босоніж по напівзотлілому вугіллю: давня традиція в болгарському селі

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Уночі в селі Варвара, що на південному сході Болгарії, проводять стародавній ритуал.

Вугілля, що тліє, мерехтить під звуки традиційної фольклорної музики. Поруч під удари барабанів виконують танець «Нестинари».

Цей священний ритуал поєднує християнські традиції з язичницькими обрядами гір Странджа.

Цьогорічний захід відбувся в межах щорічного свята села, яке знаменує народження Діви Марії.

Ритуал проводять і в інших селах Болгарії. Його кульмінація — ходіння босоніж по жаристому вугіллю.

Церемонія починається на заході сонця з розкладення багаття.

Станіслав Камалієв добре знає фольклорні танці та місцеві традиції. У ритуалі бере участь 15 років — відколи його внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

[Станіслав Камалієв, учасник заходу]:

«Ми знаємо історію танцю “Нестинари”: це язичницький ритуал. Але сьогодні ми проводимо ритуал з іконами. Щоби бути танцюристом нестинари, найголовніше — це віра».

[Бістра Дімова, голова села Варвара]:

«Танцюристи відіграють ключову роль у святі нашого села. Вони зберігають дуже давній звичай гір Странджа. Цей ритуал виконують і в довколишніх селах, і сьогодні він співіснує з нашими християнськими традиціями. Вони доповнюють одне одного».

На другий день фестивалю місцеві жителі вирушають до церкви. Там проводять службу на честь народження Діви Марії.