Впливовій жінці-вікінгу присвятили виставку в Данії

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Таємничий світ віщунки, яких називали вельвами, пропонують відвідати в Національному музеї Данії. У Копенгагені відкрилася виставка, присвячена могутній жінці, яку боялися навіть найсильніші вікінги.

У період із 793 по 1066 рік скандинави, відомі як вікінги, учиняли масштабні набіги, завойовували землі й вели торгівлю в усій Європі.

Для багатьох вікінг — це бородатий чоловік у рогатому шоломі. Але неймовірний вплив у тому суспільстві мали саме вельви. Це слово означає «носій палиці». Історики вважають, що вони були свого роду шаманками-віщунками.

Численні згадки про чарівниць-вікінгів трапляються в старовинних поемах і сагах. Імовірно, вони мали в суспільстві високий статус. Вони пророкували майбутнє цілим поселенням, а також членам монаршої родини.

[Метте Борітц, автор виставки]:

«Вельва мала дуже особливу роль, і люди її дуже боялися. Навіть охоронці та сильні вікінги боялися вельви. Вони боялися тих, хто може говорити з духами, хто може зазирнути в майбутнє і, можливо, щось змінити в цьому майбутньому. Отже, у ті дні вона мала величезну силу».

Куратор виставки каже, що історія вельви сягає глибини віків.

[Пітер Пентц, куратор виставки]:

«Навіть римляни казали, що німецькі племена, коли їхні армії прийшли з півночі до Середземномор’я, мали жінку, яка могла передбачати результат битви. До того ж, коли брали полонених, саме вона перерізала бранцям горло».

Археологи кажуть, що серед руїн кільцевої фортеці Данії знайшли могилу вельви. Її поховали приблизно 980 року. У гробниці виявили колекцію ритуальних предметів, зокрема кілька металевих палиць, бронзовий келих, кістки птахів та ссавців, а також шкіряний мішок з галюциногенною травою.

Одну із частин могили відкрити не вдалося. Пізніше рентгенівське випромінювання показало, що там рот вельви.

[Пітер Пентц, куратор виставки]:

«Це дуже цікава знахідка, бо рот вельви згадано в кількох сагах як щось особливе. Саме з нього виходили заклинання та пісні. Це було джерело магії».

У міру того, як король вікінгів Гаральд I Синьозубий поширював християнство в усьому своєму королівстві, вельви поступово втрачали свій вплив. А в середні віки запровадили закони, що забороняють язичницькі ритуали.