Міжнародний день бджіл: як вивчають цих комах із часів Галілея

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

В Акваспарті, невеликому італійському містечку, пасічник Алессіо Кароцці продовжує давню традицію Умбрії.

Це напружена пора року. Він намагається збільшити кількість вуликів, а також уникнути природного роїння, коли бджолина матка залишає вулик, а інші бджоли шукають нове місце проживання. Це може знищити урожай меду.

[Алессіо Кароцці, бджоляр]:

«Коли я працюю з бджолами, я про все забуваю. Якщо випадає поганий день, то виходиш на природу й бачиш цю працьовиту й мирну істоту, і відразу все нормалізується».

Йому допомагає син Самуеле. У свої дев’ять років він уже добре знає, що робота з бджолами може бути ризикованою.

[Самуеле, син бджоляра]:

«Коли мене жалить бджола, я спочатку відчуваю біль, але потім думаю: “Гаразд, ця бджола померла, коли мене вжалила”. Я заспокоююсь, бо знаю, що справедливість узяла верх».

Алессіо регулярно співпрацює з такими організаціями, як Фонд Мелейроса, що розмістився в історичному палаці Чезі. Їхня мета — підтримати методи ведення сільського господарства, які позитивно впливають на комах-запилювачів.

У палаці Чезі проводять екскурсії, лекції та семінари, які сприяють екологічності.

Мірко Пачіотті пояснює, чим бджолам загрожує використання пестицидів і руйнування природного середовища існування. Їм також шкодять чужоземні види та паразити.

[Мірко Пачіотті, член Фонду Мелейроса]:

«Слід уникати монокультур загалом, які абсолютно ворожі для бджіл та запилювачів, бо наприкінці цвітіння вони вже не гарантують жодного харчування. І треба до мінімуму обмежити використання хімікатів та сприяти біорізноманіттю».

У палаці Чезі також є постійна виставка, яка розповідає, як 400 років тому в Акваспарті виник інтерес до вивчення бджіл. У 1603 власник палацу маркіз Федеріко Чезі та інші науковці заснували академію, у якій досліджували природу.

Серед членів Академії були видатні вчені з усього світу, які вивчали фізику, ботаніку, зоологію та астрономію.

Галілео Галілей став членом Академії в 1611 році. Пізніше він подарував Чезі спеціально налаштований телескоп, який дав змогу вивчати природу в небачених до того деталях.

[Валентина Губіотті, історик]:

«Його називали окуляром, який можна вважати прабатьком, прадідом нашого мікроскопа. За допомогою цього дуже цінного інструмента Федеріко зміг вивчати рослини, квіти, але насамперед тварин та комах, зокрема бджіл».

Другом академії також був Папа Урбан VIII — покровитель відомих художників.

Академія дей-Лінчей процвітає й нині. А 20 травня у світі відзначають День бджіл.