Венеціанський острів Бурано розвиває традиційні ремесла, щоб вижити

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Зберегти традиції й урятувати острів
о. Бурано, Італія

Яскраві різнокольорові будиночки — візитна картка венеціанського острова Бурано. Щороку тут буває півтора мільйона туристів. Але цього недостатньо, щоб підтримувати місцеву економіку. Тому жителів на острові залишається дедалі менше.

[Андреа Бон, житель острова Бурано]:
«Багато хто не хоче тут жити через всілякі труднощі, як-от повені та дорожнеча. Такі прості товари, як їжа й бензин, на острові дорожчі, бо їх привозять на водному транспорті».

З житлом теж проблеми. Квартири в старих будинках — двоповерхові: по 20 квадратних метрів на кожному поверсі. Змінювати планування не можна, та для сучасного життя така оселя вже не підходить.

На острові мешкає 2700 осіб, проте ця кількість щороку зменшується на 60 жителів: хтось умирає, а хтось переїжджає на материк.

Місцеві підприємці об’єдналися в групу під назвою «Рідна Венеція», аби врятувати Бурано й сусідні острови Торчелло й Маццорбо. Вони намагаються зберегти традиційні ремесла й навчають їх молодь.

[Роберто Пульєзе, віце-президент групи «Рідна Венеція»]:
«Магазини однаково працюватимуть, навіть якщо Бурано перетвориться на музей. Але острів стане іншим. Тому ми хочемо, щоб люди пишалися тим, що живуть тут».

Бурано вже півтисячі років славиться своїми мереживами. Тут є музей, присвячений цим виробам, і безліч магазинчиків, де їх продають. Традиційного ремесла тут учать навіть іноземців.

Острів також уважають батьківщиною печива бусола. Раніше воно було круглим, щоб рибалки могли його підвішувати й на нього не потрапляла вода. Тепер печиво роблять різної форми й іноді додають у тісто шоколад.

А це острів Торчелло. Тут живе Доменіко — один із 20 краболовів, що залишилися на трьох островах. 50-річний чоловік з них наймолодший. Він організовує для туристів водні прогулянки й учить їх ловити крабів.

[Доменіко Россі, краболов]:
«Ми робимо ставку на туристів, які свідомо їдуть сюди з якоюсь метою. <> Для нас такий туризм дуже важливий, бо може допомогти покрити брак доходів узимку».

На острові Маццорбо один підприємець відродив виноградник, а поруч відкрив готель і ресторан, який уже має зірку Мішлен.

А жителі Бурано радіють кожній новій родині й кожному новонародженому. На острові залишилося ще багато молоді, яка хоче тут жити й зберігати місцеві традиції.