Головні політичні події: огляд 2023 року

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Якими були політичні події 2023 року.

У січні Хорватія приєдналася до Шенгенської угоди та скасувала контроль на внутрішніх кордонах із країнами Євросоюзу. Трохи потеплішали відносини між США та Кубою: американське посольство в Гавані вперше з 2017 року знову почало видавати кубинцям візи.

В Ізраїлі спалахнули протести проти судової реформи Біньяміна Нетаньягу. А в США галасу наробила китайська куля-шпигун, яку помітили в повітряному просторі країни. Через тиждень її збили.

У березні в Грузії спалахнули запеклі протести проти законопроєкту про іноземних агентів. А у Франції протестували проти підвищення пенсійного віку на два роки.

У квітні експрезиденту США Дональду Трампу висунули звинувачення. Вони стали першими в довгому списку справ, які підготували щодо нього демократи. Водночас республіканці висунули низку звинувачень проти сина Джо Байдена та чинного президента США, а ще розпочали процедуру імпічменту.

У Судані спалахнули запеклі бої за владу. А президент Туреччини Тайїп Ердоган продовжив своє 20-річне правління ще на один термін.

На півночі Косова в травні виникли заворушення: так етнічні серби виразили невдоволення результатами місцевих виборів. У сусідній Сербії армію привели до бойової готовності. Але конфлікт вдалося залагодити.

Улітку у Франції все ще протестували проти пенсійної реформи, а в Ізраїлі — проти судової. Попри це їх обидві ухвалили.

На виборах у Греції перемогли консерватори, а керівна коаліція Нідерландів розпалася через міграційну політику.

У липні в Нігері стався військовий переворот. Після цього був переворот у Габоні.

У вересні Азербайджан розпочав спеціальну воєнну операцію в Нагірному Карабаху. Вона закінчилася захопленням невизнаної республіки та масовою втечею вірмен.

На виборах у Словаччині переміг Роберт Фіцо, який не підтримує військову допомогу Україні. Згодом проти нього спалахнули протести за намір розформувати антикорупційну прокуратуру.

У жовтні угруповання ХАМАС вчинило напад на прикордонні райони Ізраїлю і вбило сотні людей. Це стало причиною масштабної воєнної операції Ізраїлю проти ХАМАСу в Секторі Гази, а також проти бойовиків у Лівані та Сирії.

Керівна партія Польщі втратила більшість, тож прем’єром став Дональд Туск. А в Аргентині президентом обрали Хав’єра Мілея, який обіцяє «шокову терапію» для економіки та боротьбу із соціалістами.

Фінляндія закрила майже всі КПП на кордоні з Росією через великий потік мігрантів, а Пакистан почав масово висилати афганців на батьківщину.

Нарешті Італія вийшла з китайського проєкту «Один пояс, один шлях».