Рецесія, інфляція, дефіцит: огляд економічних новин 2023 року

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Рік почався з економічного форуму в Давосі. Він пройшов без участі Росії та Китаю. На ньому Євросоюз оприлюднив масштабну ініціативу щодо підтримання «зеленої» індустрії. А перша леді України Олена Зеленська зазначила, що спочатку треба зупинити російську агресію.

У Хорватії ж із 1 січня замість національної валюти в обіг ввели євро. Люди одразу почали скаржитися на підвищення цін.

Загалом інфляція стала головною темою 2023 року. Так, у Єгипті люди почали економити на м’ясі, а венесуельцям взагалі важко було купити їжу.

Поляки нарікали на зростання цін, а угорці заправляли автомобілі за кордоном. Водночас кубинці днями стояли в чергах за пальним.

У квітні МВФ повідомив, що глобальне економічне зростання цьогоріч сповільниться до 3 %. Це був найнижчий прогноз МВФ із 1990 року.

Крах двох американських банків — Silicon Valley Bank та Signature Bank — похитнув становище швейцарського Credit Suisse. Однак влада розробила план порятунку.

А Європейський центробанк увосьме поспіль підвищив ключову відсоткову ставку до 22-річного максимуму. Мета заходу — повернути інфляцію до середнього цільового показника у 2 %.

У Китаї бульбашка в секторі нерухомості призвела до краху та рекордного боргу найбільших забудовників Evergrande та Country Garden. Також скоротився китайський експорт і попит усередині країни.

Криза рівня життя в Туреччині поставила під загрозу план переобрання Таїпа Ердогана. Курс ліри впав до рекордно низького рівня.

У липні інфляція в єврозоні сповільнилася, а ціни на нафту зростали.

Темпи зростання економіки Японії в листопаді зменшилися на тлі загрози рецесії. А в Аргентині наприкінці року інфляція сягала рекордних 150 %. Водночас новообраний президент Хав’єр Мілей обіцяє «шокову терапію».

Організація економічного співробітництва та розвитку оголосила, що у 2024-му світова економіка трохи сповільниться. Але ризик «жорсткої посадки» зменшився, попри високий рівень державних боргів та невизначеність щодо відсоткових ставок.