Міграція з Куби до США: собаки теж виїжджають

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Коли чихуахуа Бінго вперше ступив до Аеропорту Форт-Лодердейла, що в американському штаті Флорида, він зробив те, що зробив би будь-який шляхетний собака — радісно привітав своїх господарів. Собака кілька місяців чекав відправлення з Куби. Тепер він знову житиме із сім’єю, яка раніше теж мігрувала з острова до США.

Через економічну кризу вдома рекордна кількість кубинців намагається розпочати нове життя на американській землі. І дедалі частіше ці люди намагаються вивезти й своїх домашніх улюбленців.

Утім, це потребує виконання низки вимог, великих витрат і розв’язання логістичних проблем.

Зрештою на допомогу приходять земляки. Наталія Осоріо вже перевезла з Куби до США понад 150 домашніх тварин. Каже, що з кожним роком кількість охочих возз’єднатися зі своїми улюбленцями зростає.

[Наталія Осоріо, захисниця тварин]:

«Ми навіть допомогли собачкам, які лишилися самі у квартирі і які нікого не мали. Далекі родичі їхніх власників просто приходили їх годувати, а потім ішли. Господарі були в розпачі через цю ситуацію. Ми раді допомогти».

США для кубинців — головний напрямок. Водночас острів входить до списку країн із найвищим рівнем собачого сказу. Це додає труднощів, адже на Кубі немає жодної лабораторії, яку визнають США, тому аналізи крові на сказ треба відправляти за кордон.

Активісти кажуть, що попри такі перешкоди і мігранти, і їхні домашні тварини готові чекати.

[Ільса Гарсія, захисниця тварин]:

«Їм доводиться пройти через процес, який триває від трьох до чотирьох місяців, але їм вдається забрати тварин із собою. Тому ми вважаємо, що покинутих тварин поменшало. Але проблему остаточно не вирішено».

Захисники тварин зазначають, що деякі люди навіть готові забирати із собою дуже старих вихованців, яким залишилося зовсім мало. З їхніх слів, вони хочуть, щоб тварини провели свої останні місяці чи дні в родинному колі.