Огляд стану світової економіки у 2022 році

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Світова економіка у 2022 році все ще долала наслідки пандемії коронавірусу. У багатьох країнах інфляція побила рекорди. Так, у Туреччині вона перевищила 36 %. Це найвищий рівень за 19 років правління президента Тайїпа Ердогана.

Водночас інфляція в США та Німеччині досягла рекордної позначки за попередні 40 років, а у Великій Британії — майже за 30.

На початку 2022 року у світі почав активно поширюватися більш заразний штам — омікрон. Це спричинило глобальну логістичну кризу. У портах десятки контейнеровозів стояли в чергах, щоб розвантажитися. Через це наприкінці січня світові ціни на нафту досягли семирічного максимуму.

Через напад Росії на Україну міжнародні платіжні системи Visa й Mastercard у березні перестали співпрацювати з банками країни-агресора.

Водночас після того, як США, ЄС та їхні союзники наклали на Росію санкції, на світових ринках різко подорожчала нафта. Це спричинило стрибок вартості бензину.

У Європі та інших куточках світу почалася енергетична криза. Ціни на газ та інші енергоносії стали підвищуватися. Одночасно в ЄС почали шукати інших постачальників, а також активніше переходити на відновлювані джерела енергії.

Енергетична криза також супроводжувалася масовим поверненням до викопного палива, зокрема до вугілля.

У квітні курс японської єни впав до 20-річного мінімуму, а Ілон Маск вирішив купити Twitter. Пізніше він придбав його за 44 мільярди доларів.

У травні ціни на бензин у США досягли історичного максимуму, причому на тлі падіння вартості нафти. Причиною називали інфляцію.

Уперше після початку пандемії Всесвітній економічний форум у Давосі пройшов наживо. На ньому МВФ оголосив, що не чекає на рецесію в найбільших економіках світу, але й не може її виключити.

А влітку курс євро впав до найнижчого рівня із грудня 2002 року. Європейська валюта зрівнялася з доларом через побоювання, що криза в енергетичному секторі спричинить у регіоні рецесію.

ЄС офіційно визнав Хорватію 20-м членом зони євро. Водночас восени Європа почала тотально економити електроенергію. У деяких країнах рахунки за електрику зросли на 80 %.

У жовтні ОПЕК+ погодив зменшення видобутку нафти, що призвело до зростання цін. А МВФ спрогнозував, що у 2023 році світова економіка піде на спад.

І наприкінці нагадаємо, що Премію імені Нобеля з економіки у 2022 році присудили за дослідження фінансових криз.