Посуха змушує жителів африканських міст розводити кіз і корів

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Джулія Карура мусила вигадувати нові способи, як себе прогодувати.

Вона живе в столиці Кенії — Найробі вже десять років. Раніше перебивалася підробітками, але потім зрозуміла, що їй постійно бракує грошей. Тепер вона розводить корів і кіз.

Молоко, яке одержує, продає сусідам. Частину залишає собі.

[Джулія Карурі, жителька Найробі]:
«Я вирощую власних корів, щоб отримувати чисте молоко, яке не містить ГМО. До того ж магазинне дуже подорожчало, тож я вирішила ним забезпечити себе сама. Через посуху багато корів на великих фермах загинуло».

Африканський ріг переживає найбільшу за 60 років посуху. Стихійне лихо вже позначилося на виробництві. Харчі в містах стрімко дорожчають.

Через це багато містян починають вести сільське господарство.

Еліс Мутоні живе в Найробі понад 30 років. Нещодавно вона вийшла на пенсію і тепер працює на власній міській фермі.

Їй рідко доводиться купувати овочі, такі як шпинат і капусту. Натомість закуповує органічні добрива на місцевій птахофабриці.

[Еліс Мутоні, жителька Найробі]:
«Через велику посуху й голод я відчула, що маю вирощувати свої власні овочі. Я можу використовувати органічне добриво, а не ГМО. Я чула, що ГМО руйнує тіло».

Це ще один житель Найробі, який через посуху почав обробляти невеликий город.

[Ісаак Кіарі, житель Найробі]:
«Коли почалася посуха, я зрозумів, що можу використовувати ту воду, яку маю, на невеликій ділянці. Я побачив, що можу вижити навіть без дощів».

У Світовій продовольчій програмі вважають, що міське фермерство може розв’язати проблему голоду в багатьох містах, які потерпають від посухи.

За даними ООН, посуха на Африканському розі вже забрала життя понад півмільйона людей. Збитки оцінюють у 70 мільярдів доларів.