Підводні камені світової торгівлі акваріумними рибками

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Мілководдя навколо острова Балі — домівка багатьох яскравих представників дикої природи. Це також місце, де тутешні мешканці можуть заробляти на життя.

Маде Партіана готується пошукати в морі рибу. Він полюватиме на морських жителів, які потім вирушать до інших країн прямо в акваріуми.

[Маде Партіана, ловець акваріумних рибок]:
«Я почав рибалити в 1997 році, коли закінчив початкову школу. Мої батьки не могли оплатити мою освіту, тож я став ловити декоративних рибок».

Мільйони морських рибок виловлюють в Індонезії та інших країнах, щоб наповнити акваріуми в кімнатах, готелях та ресторанах у всьому світі.

І таку ловлю важко регулювати. Рибалки часто розпорошують у воді ціанід натрію, через який риба ненадовго стає малорухливою. З іншого боку, він дуже негативно позначається на інших організмах, зокрема коралах.

Партіана каже, що до свого ремесла ставиться відповідально.

[Маде Партіана, ловець акваріумних рибок]:
«Море велике, воно відкрите для всіх. Але не можна використовувати ціанід, треба поважати природу й ловити рибу сітками, які не шкідливі для довкілля».

Однак не всі такі відповідальні. Багато хто працює через посередників. Такі шляхи постачання відстежити складно.

[Ендрю Райн, біолог]:
«Більшу частину риби, що надходить до США, купують на законних підставах. Але є частка, яку, безперечно, добувають незаконно. Водночас навіть імпортер не може знати, яку рибу виловили належним чином, а яку ні».

Ловити рибу за допомогою ціаніду заборонено в таких країнах, як Індонезія та Філіппіни. Але стежити за дотриманням закону, як і раніше, украй складно. Наразі немає тесту, який точно показав би, як упіймали ту чи іншу рибу.