Біженці-рохінджа після п’яти років життя в таборах хочуть повернутися до М’янми

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

П’ять років минуло, відколи чимало мусульман-рохінджа втекло з М’янми до Бангладеш. До цього була воєнна операція у м’янмарському штаті Ракхайн. Її почали у 2016 році після нападу бойовиків-рохінджа на поліційні блокпости.

Зараз на півдні Бангладеш живе понад мільйон рохінджа. Умови в їхніх таборах погані. Багато хто хоче до М’янми.

[Мохаммад Джобаєр, лідер громади біженців-рохінджа]:
«Минуло п’ять років, і ми більше не хочемо залишатися тут, не хочемо жити як біженці. Ми готові повернутися до своєї країни на гідних умовах. Ще одна вимога: нас мають прийняти як громаду рохінджа, яку зараз у М’янмі не визнають».

Рохінджа хочуть, щоб ще до повернення їх визнали громадянами М’янми.

[біженка]:
«Ми хочемо повернутися до М’янми. Ми поїдемо туди, якщо нам створять безпечні й гарні умови для життя. Нам потрібні гарантії».

Тим часом в ООН заявляють, що умов для повернення біженців-рохінджа поки немає.

Рохінджа називають себе корінним населенням сучасного штату Ракхайн. Історики переважно переконані, що ті прийшли на цю землю в ХІХ столітті під час британського завоювання.

Уряд М’янми вважає рохінджа нелегалами з Бангладеш і не дає їм громадянства. Конфлікт між буддистами-м’янмарцями й мусульманами-рохінджа спалахнув ще в 42 році минулого століття. Тоді рохінджа вбили тисячі місцевих жителів.

Ситуація знову загострилася десять років тому під час сутички на релігійному ґрунті. Тоді загинуло 200 осіб. Десятки тисяч рохінджа втекли до Малайзії, Індонезії і Таїланду. Конфлікт 2016–17 років завершився масовою втечею етнічної меншини.

ООН звинуватила владу М’янми в етнічних чистках. Та ж відповіла, що свідчення біженців-рохінджа необов’язково правдиві.