Томас травмувався, коли пірнув у басейн удома в Нью-Йорку. Тоді йому було 42 роки. Після цього він утратив здатність рухати руками та ногами.
Через три роки науковці встановили йому в мозок п’ять імплантів, які допомагали зчитувати та передавати сигнали. Коли Томас хотів зробити рух, система розшифровувала відповідні сигнали мозку. Потім вона стимулювала спинний мозок та ділянки головного мозку, пов’язані з відчуттями.
[Чад Бутон, керівник дослідження]:
«Ця технологія використовує поєднання інтерфейсу мозок-комп’ютер з п’ятьма чипами, імплантованими безпосередньо в мозок: два розміщені в моторній ділянці, а ще три – в сенсорній. І в цьому подвійному нейронному шунтуванні є кілька унікальних особливостей. Одна з них полягає в тому, що система може зчитувати сигнали з мозку та передавати їх назад. Так ми можемо зрозуміти, коли людина з паралічем хоче знову рухатися».
Під час випробувань Томас зміг стискати пальці, пити з чашки та брати тендітні предмети. Окрема стимуляція спинного мозку допомогла йому краще згинати лікоть. Науковці також зафіксували відновлення чутливості в ділянці зап’ястя.
[Кіт Томас, учасник дослідження]:
«Коли я відчуваю дотик, це щось неймовірне, бо я не відчував цього вже три роки».
Після того, як Томаса від’єднали від інтерфейсу мозок-комп’ютер, він не припинив відновлюватися. За словами дослідників, він також зберіг ті показники, яких зумів досягти раніше.
Коротке посилання на цю сторінку:
