[Ладо Амідо, мігрант із Мозамбіку]:
«До мого будинку прийшли люди. Вони постукали у двері й почали кидати різні предмети, і тоді я втік у гори. Пробув там два дні. Потім прийшли білі люди – громадяни ПАР. Вони відвезли мене до церкви».
Таких, як Ладо, тут близько сотні. Усі ці люди налякані антимігрантськими протестами, які знову активізувались у ПАР. Їх учасники звинувачують іноземців у зростанні безробіття та злочинності.
Хоча доказів таким твердженням немає, багато політичних партій поширюють ці переконання, сподіваючись на підтримку на виборах. Ціна цього – заворушення по всій країні, які періодично переростають у насильство та вбивства людей. Так, недавно в місті Мосселбай унаслідок ксенофобських нападів загинуло п’ять громадян Мозамбіку.
Місцева влада, як може, намагається допомогти іноземцям. Під захистом мерії Клейнмонда зараз перебувають мігранти з Малаві та Мозамбіку. Більшість із них живуть у ПАР легально.
[Грант Коен, член міської ради]:
«Ми тісно співпрацюємо з місцевою спільнотою, з церковними групами, з усіма, хто до нас приєднався. Ми забезпечуємо мігрантів триразовим харчуванням. Стежимо, щоб усі були здорові».
Мерія запросила працівників міграційної служби, щоб вони поспілкувалися з іноземцями. Їм запропонували або залишитися, або повернутися до своєї країни. Багато хто хоче поїхати, але в них немає грошей на квитки.
[Майкл Марксон, мігрант із Малаві]:
«У нашій країні погана економічна ситуація, але ми не можемо вчинити інакше. Треба їхати й жити там. Краще врятувати життя, ніж залишитись у спільноті, де життя під загрозою».
Зараз ці мігранти з надією чекають, що уряди їхніх країн допоможуть їм повернутися додому.
Коротке посилання на цю сторінку:
